Каталог статей

ФУНКЦІЇ ШКІЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ ТА ЇЇ ТЕХНОЛОГІЧНЕ

НАПОВНЕННЯ

У сучасних умовах основними завданнями шкільної бібліотеки є:

• якнайповніше сприяння реалізації державної політики в галузі освіти;

• інформаційне забезпечення всіх аспектів навчально-виховного процесу освітнього закладу в засвоєнні програмних та факультатив­них знань, самоосвіті школярів;

• виховання інформаційної культури учнів, постійного їх праг­нення до пошуку інформації, свідомого, осмисленого добору інфор­маційних джерел, формування навичок систематизації та особистісної оцінки інформації;

• навчання школярів технологій користування бібліотеками всіх типів;

• сприяння вихованню гармонійної, морально досконалої особис­тості, свідомої свого громадянського обов'язку, відкритої для інтелек­туального, духовного і творчого розвитку;

• інформаційне забезпечення особистісних потреб користувачів у дозвіллєвій (рекреативній) діяльності;

• формування авторських програм читацького розвитку школярів, виховання свідомого, вдумливого, грамотного читача з високим рів­нем бібліографічної культури;

Функції шкільної бібліотеки та технологічне наповнення

• всебічне сприяння підвищенню фахової майстерності педагогів, озброєння їх знаннями сутності сучасних освітніх та виховних техно­логій; педагогізація батьківської громадськості шляхом популяризації педагогічної літератури І надання інформації про неї;

• створення комфортного бібліотечного середовища; реформуван­ня бібліотеки в таку, яка б включала як традиційні, так і сучасні носії інформації, мультимедійні технології тощо.

Реалізація завдань шкільної бібліотеки визначає її функції, а саме: основні, виховні, інформаційні.

До основних функцій слід віднести: освітні, соціальні, інтелекту­альні, самоосвітні, культурологічні

ОСВІТНІ ФУНКЦІЇ ШКІЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ

Освітній процес у сучасній школі зорієнтований на озброєння школярів методами пізнання й аналізу теоретичних положень основ наук, оволодіння ними за допомогою нових способів мислення; навич­ками систематичної роботи з джерелами інформації,

Залучення шкільної бібліотеки до їх розв'язання посилює її освітні функції та педагогічну спрямованість і вимагає насамперед формування в шкільній бібліотеці фонду літератури за основними га­лузями знань, який би якнайповніше задовольняв освітні потреби і за­пити школярів, забезпечував можливість їхньої ефективної індивіду­альної освітньої та групової діяльності.

У реалізації освітніх завдань школи і функцій шкільної бібліоте­ки важливою є співпраця педагогів та бібліотекаря. її мета має бути підпорядкована вдосконаленню навчально-виховного процесу освіт­нього закладу і виявлятися передусім у формуванні системи бібліо­течно-бібліографічних знань школярів засобами бібліотечно-бібліо­графічних уроків. У школі доцільно розробити комплексну програму формування бібліотечно-бібліографічної грамотності школярів, яка передбачала б системну та систематичну діяльність педагогів і біб­ліотекаря у формуванні навичок роботи з інформацією, гарантувала їм можливість володіти вміннями без перешкод вести інформаційний пошук і використовувати інформацію в подальшому житті.

Програма може включати в орієнтовний зміст діяльності бібліоте­каря популяризацію правил користування шкільною бібліотекою та орієнтацію в системі бібліотек регіону і країни; формування навичок роботи з різними видами видань, у тому числі на нетрадиційних но­сіях інформації, оволодіння різними методами читання (поглиблене, вибіркове, швидке); вироблення і зміцнення навичок правильного ведення щоденника читання, особистої бібліографічної картотеки, оформлення списків літератури, цитат, посилань тощо; навчання шко­лярів методики самооцінки рівня читацької культури.

Співпраця шкільного бібліотекаря з педагогічним колективом має багато аспектів і може виявлятись: у проведенні уроків позакласного читання; занять-практикумів з прищеплення школярам навичок роботи з книгою, користування бібліотекою, інформаційними техно­логіями; організації спеціальних екскурсій, факультативів, гурт­ків, які б поглиблювали систему бібліотечно-бібліографічних знань учнів; проведенні ігор, вікторин, конкурсів, бібліотечних аукціонів, ділових ігор, бесід, консультацій; допомозі (участі) у днях твор­чих уроків, уроків-панорам; розробці блоків проектів внутрішньошкільних посібників і бібліографічних путівників «Виживемо разом», «Чи може людство стати єдиним?», «Самотність: покарання чи благо?» тощо.

Бібліотека та бібліотекар мають долучитися й до реалізації на­вчальним закладом прямих функцій навчання, серед яких:

• формування мовної культури школярів, оволодіння школярами вміннями усного спілкування, стимулювання письмового спілкуван­ня як більш складної форми мовної діяльності школярів Ох техноло­гічне наповнення можуть забезпечувати читання, бесіди, вікторини, письмові анотації, відгуки, рецензії на книги, читацькі стіннівки, заочні читацькі конференції, розробка проектів програм читацького розвитку учнів «Розвивальне навчання», «Техніка і культура чи­тання», діяльність клубів спілкування тощо);

• формування громадянської грамотності школярів, яка включає Інноваційний спосіб розвитку таких здібностей, як грамотність мови, письма, уміння критично мислити, обдумано діяти в умовах плюра­лізму, їх реалізацію можуть забезпечити такі технології, як конкурси на кращі розробки моделі шкільної бібліотеки майбутнього, про­екти розвитку основних напрямів її діяльності; спільна розроб­ка сценаріїв і проведення масових заходів (для себе і для молодших школярів); робота з лідерами читання, що включає допомогу в ово­лодінні навичками публічних виступів, підготовку до заходів, які під­тримують розвиток самостійності та індивідуалізації школярів і тех­нології Інформування про книгу та бібліотеку: літературно-музичні композиції, літературні вечори, читацькі конференції, філософ­ські дискусії та диспути, сократівські бесіди тощо;

• формування функціональної грамотності школярів, що включає здатність розуміти та осмислювати прочитане — інструкції, накази, розпорядження, рішення, інші ділові папери — засобами проведення бібліотечних бесід-порад «Як читати інструкцію», «Функціональна грамотність: чого вона вимагає?», бібліотечних практикумів «Я вам пишу» (майстерність ділового та особистого листування);

• допомога учням в освоєнні вікового простору і в переході від однієї вікової групи до іншої. Бібліотекареві необхідно знати віко­ві особливості читачів, вивчати ставлення різних вікових груп шко­лярів до читання та систематично інформувати педагогів і батьків про результати вивчення дитячого та юнацького читання, вести ро­боту, спрямовану на стимулювання читацької активності школярів, давати поради щодо годин родинного читання. Допоможуть школя­рам освоїти віковий простір такі технології, як усні журнали «Мис­тецтво бути собою», «Особистість я чи ні?», книжкові виставки «Пізнай себе», «Я і природа», «На шляху до самого себе», «Життєва стратегія особистості», бібліографічний огляд «Чи легко бути моло­дим?» тощо.

Долучення шкільної бібліотеки до розв'язання навчальним закла­дом прямих функцій навчання дозволить їй ефективніше реалізувати свій педагогічний потенціал, здійснювати широку комунікативну ді­яльність.

СОЦІАЛЬНІ ФУНКЦІЇ ШКІЛЬНОЇ КІБЛЮТЕКИ

Нині відбуваються глибокі зміни й ціннісно-світоглядній орієн­тації. Вони вимагають від молодого покоління вміння адаптуватись і жит а з умовах високого динамізму всіх суспільних процесів, непе­редбачених змін і перманентних катастрофічних ситуацій, психоло­гічної надійності — з одного боку, а з іншого — уміння зберегти люд­ську особистість, її цілісність, суверенність: уміння жити в гармонії з суспільством, природою, самим собою.

Актуальною проблемою, з якою стикається суспільство сьогодні, є життєва невлаштованість багатьох людей, зумовлена соціальними негараздами. Держава, її громадяни мають бути готовими психологіч­но, організаційно, економічно до її вирішення.

У нових умовах суспільного розвитку держава робить запит на особистість, здатну активно включитися в систему суспільних і твор­чих відносин; особистість високоморальну, мобільну в своєму роз­витку; особистість, яка добре знає і розуміє, що робить, куди і навіщо йде; особистість, яка обов'язково знайде своє місце в житті та суспільних процесах, що відбуваються в державі.

Технологічне наповнення процесу реалізації названої функції мо­жуть складати: організація постійно діючих книжкових виставок: «Пізнай себе», «Мистецтво володіти собою», «Духовність життя», «Самовиховання і самоконтроль», «Шукай себе, поки не зустрінеш», «Етика спілкування», «На порозі вибору професії», «Сенс життя», «Готуємося до життя в ринкових умовах»; усні журнали: «На шляху до себе», «Як подолати життєві труднощі», «Я на арені суспільного життя», «Здібності і талант людини», «Від саморозвитку до самови­ховання», «Я серед людей»; дні здоров'я: «Стратегія здоров'я», «Здо­ровий спосіб життя»; функціонування на базі шкільної бібліотеки клубів спілкування з проблем соціальної адаптації особистості; за­хист проектів: «Кроки до життєвого успіху», «Яким я хочу бачити себе у XXI ст.?»

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ ФУНКЦІЇ ШКІЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ

Важливим завданням національної школи є формування Інтелек­туального потенціалу держави. Школа покликана сформувати творчу, гуманістично орієнтовану особистість, здатну реалізувати свої при­родні здібності й талант, вибудувати перспективу свого інтелектуаль­ного життя. До цього процесу має долучитися й шкільна бібліотека. Вона має набути статусу центру інтелектуальної діяльності та інте­лектуального дозвілля учнівської молоді.

Технологічне наповнення процесу реалізації названої функції можуть складати: книжкові виставки «Розвивай свою пам'ять», «Талант та обдарованість», «Для допитливих», «Всезнайкам»; ін­телектуальний клуб знавців літератури; інтелектуальне казино «Ерудит»; інтелектуальні бібліотечно-бібліографічні аукціони; презентації науково-пізнавальних книг, формування фонду науко­во-пізнавальної літератури; виставки-презентації науково-попу­лярної літератури та статей періодики, огляди - вернісажі науково-популярної літератури або однієї статті; оформлення поличок літератури для батьків, яка забезпечує І стимулює інтелектуаль­ний та розумовий розвиток дитини; інтелектуальні бібліотечно-бібліографічні ігри; вікторини «Що? Де? Коли?», ігри-вікторини «Лото-ерудит», «Літературний кругозір», конкурси веселих та ви­нахідливих; куточок-фонд «У країні «Чомуляндії»; бесіди «Твої перші енциклопедії», «Королівство А — Я»; бесіда-гра «Лоцмани книжкових морів», захист проектів «Чого б я хотів навчитися у ге­ніїв?», дні казки, день фантазерів, «Хочу все знати», «З книгою у світ знань» тощо.

САМООСВІТНЯ ФУНКЦІЯ ШКІЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ

Організація самоосвітньої діяльності школярів у процесі шкільно­го навчання — показник сучасного, більш високого рівня навчально-виховної роботи національної школи.

Самоосвіта школяра — це цілеспрямована, систематична, керова­на самим школярем пізнавальна діяльність, необхідна для вдоскона­лення Його освітнього та інтелектуального рівня.

Самоосвіта — це насамперед пізнання. І цей процес має бути ке­рованим, організованим, оскільки сьогодення вимагає величезної ін­формаційної насиченості навчального процесу.

У самоосвіті школярів виділено декілька рівнів: перший — низь­кий рівень. Він характерний тим, що формування пізнавальних інте­ресів змушує школяра звертатися до книги.

Враховуючи це, шкільний бібліотекар має стимулювати цей про­цес, а саме: запропонувати ту книжку, яка відповідає потребам шко­ляра, його запитам та інтелекту; проконсультувати, як найдоцільніше і найефективніше її опрацювати.

Самоосвіта на другому рівні перетворюється на цілеспрямовану діяльність, має свої завдання, свій зміст та організацію. Школяр має потребує допомоги шкільного бібліотекаря як консультанта, порадни­ка, керівника самоосвіти.

Третій рівень характерний для школярів, що вже не один рік вклю­чені в самоосвітню діяльність.

Шкільному бібліотекареві важливо якнайповніше забезпечити по­треби такого школяра в літературі, яка задовольняє його пізнавальні інтереси.

Технологічне наповнення процесу реалізації названої функції мо­жуть складати технології, які формують практичні уміння та навички аналітико-синтетичної роботи з книгою, уміння вести записи про­читаного: складати конспект, тези, робити робочі записи (такі пора­ди повинні бути в шкільній бібліотеці); книжкові виставки «Вчись вчитися та пізнавати», «На шляху до пізнання», «Від самоосвіти до самотворчості», «Будьте самоуками, не ждіть, поки вас навчить жит­тя» (Т. Лео); читацькі конференції «Самоосвіта в житті видатних лю­дей», «Книга — джерело знань», сократівські бесіди «Неперервність освіти — навіщо вона», «Шлях пошуку істини»; функціонування виокремленого фонду «Робоча бібліотека», який включає блоково-тема­тичні добірки науково-пізнавальної періодики для самостійного опра­цювання школярами-користувачами бібліотеки тощо.

КУЛЬТУРОЛОГІЧНА ФУНКЦІЯ ШКІЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ

Культура — гарант стабільності й економіки держави.

Шкільна бібліотека є ідеальною початкуючою інфраструктурою для живої роботи в галузі культури: поглиблення знань читачів-школярів з історії культури, культурного розвитку українського народу, нації, людства, вміння розуміти історію та культуру. Вона має зробити вагомий внесок у збереження та розвиток багатогранних культурних цінностей, норм, зразків і форм культурологічної діяльності, прийня­тих суспільством.

Забезпечити реалізацію функції можуть технології, насичені куль­турологічними компонентами, зміст яких сприяє пізнанню школя­рами історико-культурної спадщини українського народу, засвоєнню знань про пріоритети загальнолюдських цінностей, проблем, які на­бувають життєвого значення для долі цивілізації, оволодінню народ­ною мораллю, етикою, цілісною народною культурою, а саме: клуби літературної та художньої творчості «У світі прекрасного», «Від­родження», «Кругозір»; бібліографічні огляди «Світогляд українсько­го народу», «Українське мистецтво»; книжкові виставки «Народні мистецтва І ремесла краю», «Національно-культурне відродження України», «Духовні скарби українського народу», «Я. Земля. Все­світ», «Мова — душа народу», «Загальнолюдські цінності і сучасне суспільство», «В океані рідного народу відкривай духовні острови», «Перлини душі народної», «Історична пам'ять українського народу»; співпраця бібліотекаря з учителем факультативного курсу «Світо­ва художня культура», виокремлення епістолярного (щоденники та листування видатних людей) книжкового фонду, робота з яким спри­ятиме виробленню вміння осмислити епоху, події, що відбуваються в житті, дисциплінує, навчає школяра вдумливо дивитися на світ і на себе, розвиває мову, позитивно впливає на Його емоції; літературні вітальні тощо.

ВИХОВНА ФУНКЦІЯ ШКІЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ

Пріоритетними напрямами виховання дітей та моло­ді в національній системі освіти є патріотичне виховання, що передбачає формування громадянина-патрІота; правове виховання, мета якого — формування високого рівня правової культури та за­конослухняності учнівської молоді, прищеплення поваги до прав і свобод людини І громадянина, Конституції, державних символів; моральне виховання, що передбачає прищеплення й розвиток мо­ральних почуттів, наслідування кращих моральних зразків своєї ро­дини, українського народу, загальнолюдських моральних цінностей; трудове виховання, метою якого є формування творчої, працелюбної особистості, умілого господаря; екологічне виховання, що передба­чає формування високого рівня екологічної культури особистості, яка усвідомлює себе частиною природи і наділена почуттям відпо­відальності за неї як за національне багатство; фізичне виховання, метою якого є утвердження здорового способу життя, повноцінного фізичного розвитку особистості.

Шкільна бібліотека має активно долучитися до реалізації школою основних її виховних функцій та завдань і утвердитись як центр духов­ного становлення особистості, духовної культури школярів, форму­вання її духовних ціннісних орієнтацій.

Технологічне наповнення процесу реалізації названої функції мо­жуть складати: літературні клуби «Духовність», «Первоцвіт» тощо; літературні екскурсії «Літературними стежками рідного краю»; те­матичні книжкові виставки «Мій край, моя історія жива», «Жити, відповідаючи за все», «Право і закон»; усні журнали «Мужній, пре­красна наша мово!», «Дзеркало»; літературні конкурси, диспути, конференції, гуртки палітурної справи тощо.

Шкільна бібліотека повинна визначити своє місце в системі ви­ховної роботи школи і долучатися до виховних заходів, які в ній про­водяться.

ІНФОРМАЦІЙНА ФУНКЦІЯ ШКІЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ

У добу Інформації шкільна бібліотека має набути статусу ін­формаційного центру, який би забезпечував розв'язання завдань: повноцінне інформаційне забезпечення навчально-виховного процесу; повноцінне методичне забезпечення навчально-вихов­ного процесу; інформування батьківської громадськості; систе­матичне ознайомлення читачів з традиційними і нетрадиційними носіями Інформації; вивчення інформаційних потреб та запитів читачів, їх повноцінне задоволення, інформаційний сервіс шкіль­ної бібліотеки. '

У вивченні інформаційних потреб і запитів читачів варто керува­тися такими ознаками:

• предметна галузь і зміст інформаційних потреб;

• характер інформації, необхідний читачам шкільної бібліотеки;

• співвідношення тематики інформаційних потреб із базовою освітою читача шляхом анкетування, вивчення та аналізу читацьких формулярів, бесід, спостережень, через скриньку інформаційних за­питів.

Технологічне наповнення процесу реалізації названої функції мо­жуть складати: виставки нових надходжень «На хвилину зупинись, нову книгу подивись»; інформаційні огляди; дні інформації та ін­формування про альтернативні посібники; тижні бібліографії; інформаційні бібліотечно-бібліографічні консультації; картотека індивідуальної інформації «Цікаві статті»; інформування про книги; виставки-сюрпризи «Книгу берегти — життя їй продовжити»; пер­сональні читацькі виставки «Із читацького формуляра Марії П.»; виставки-перегляди «Цей чудовий світ поезії»; тижні інформації; свято «День книги»; «День народження книги», орієнтовна програма якого може включати рубрики: «Історія створення книги», «Виставка однієї книги», «Доля книги в театрі і кінематографі», «Продовження ваших улюблених книг», «Поле чудес»; випуск Інформаційних бю­летенів, турнір знавців «Нитка Аріадни», вікторини «Подорож до казки», «Хто цей літературний герой?», «Україно, моя Україно», го­дини творчості «Я хочу прочитати Вам», ігри «Пошук», «Бюро зна­хідок», ігри-конкурси «Мої улюблені книги», «Що в імені твоєму», тематичні дискусії «Про книгу та бібліотеку», «Книжка в твоїх ру­ках» тощо.